Українці вірять в операцію “Вівальді”, а в мирні переговори від Трампа не вірять. Зведення з інформаційної війни за 19–25 вересня 2026 р.

ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом 19-25 вересня 2026 р. Індекс настроїв соцмереж дещо погіршився і склав мінус 31 (минулого тижня – мінус 27). Частка хороших новин становила 21%, поганих – 52%, неоднозначних – 27%.

Динаміка інфополя за днями.

Минулого тижня настрої й увага української спільноти в соціальних мережах зосереджувалися на зовнішній політиці, зокрема подіях в ООН, контактах з Китаєм, санкціях Ліндсі Грема. Погрози ядеркою тривожили менше, ніж наземний наступ. Поширювалися невтішні звістки про те, що вперше за 100 років не виплавлено жодної тонни сталі (NV), непокоять і попередження про нові спроможності російських дронів.

Хороші новини: просування нафронті, співпраця з партнерами (США, Австралія), гуманітарні та культурні акції, промова Володимира Зеленського в ООН, удар по Куйбишевському НПЗ, знищення мосту для наступу РФ на Оріхів (7 Корпус ДШВ), блокування Латвією зняття санкцій з російських олігархів, блогер «пан Роман» долучився до війська, масована атака на Москву і область.

Погані: обстріли, контакти Дональда Трампа з Сі, погрози РФ вдарити по Литві, Нафтогаз співпрацює з MND (компанія була пов’язана з РФ), неготовність Путіна до завершення війни (заява Зеленського), нові диверсії РФ проти Європи.

Операція «Вівальді» формує оптимістичне тло на початку тижня

Новинні сторінки і регіональні групи помітно і радісно поширювали новини про наступ українських військ. Особлива увага – до продовження операції «Вівальді» Третім АК та звільнення ще частини української території. Чергова заява Андрія Білецького про успіхи на Лиманському напрямку (другий етап звільнення територій) продовжує привертати увагу з боку ключових новинних сторінок на національному та регіональному рівні. Незалежно від Білецького, просування підтверджує й DeepState, проте до нього менше уваги. Події коментують із захватом різні оглядачі, як-от Іван Яковина, який розповідає про «одну з вирішальних битв війни» і втрату надії РФ на оточення Слов’янська і Краматорська.

Удар по Московському НПЗ викликав багато радості й навіть передчасних чуток про використання балістики

Різні новинні акаунти підхопили звістки про атаку СОУ на Москву та Підмосков’я. Поширювалися кадри від незалежних OSINT-джерел (Exilenova+), комунікації мера Москви Собяніна. Подекуди – статистика роботи НПЗ: він забезпечує близько 40% паливного ринку Москви. Окремо поширювалися жарти, пов’язані з темою виборів: писали про традиційну програму «ППО працює, але щось палає». Також – увагу привернули чутки про використання FP-7 (через заяву Зеленського про номенклатуру використаного озброєння, серед якого – засіб Pelican): користувачі плутають ці два засоби, а російська пропаганда нагадує, що дальність ураження FP-7 лише 300 км, і цього не вистачить до Москви.

Генасамблея ООН – фокус позитивної уваги до дипломатії

У масиві багато повідомлень про різні події на міжнародному треку. Центральною подією став візит Володимира Зеленського до Нью-Йорка: розповідали про зустрічі з сенаторами США (зокрема, щодо ухваленого законопроєкту Ґрема), європейськими лідерами (Урсула фон дер Ляєн, Метте Фредеріксен – з останньою теж обговорювали санкції). На шляху до Нью-Йорка помітною була також зустріч (в Ірландії) з головою ЦРУ Джоном Реткліффом. Насамкінець – розмова із Дональдом Трампом: змістовно комунікація сприймалася неоднозначно та місцями викликала непрямі дискусії, а от сам факт візиту та активність схвалювалися, поширювалися оптимістичні тези з промови президента на Генасамблеї ООН, була певна надія на перемовини із Дональдом Трампом і позитивний результат цих перемовин (зокрема, щодо надання ліцензій на Patriot).

Росія погрожувала ударами у відповідь за атаку на Московський НПЗ і «зрив виборів»

Навіть деякі відомі українські медіа (УП) й моніторингові ресурси підхопили погрози Міноборони РФ – анонс ударів по Києву як відповідь за Москву і за «зрив демократичного виборчого процесу». Деякі Z-блогери й колаборанти (як-от Олег Царьов) прив’язують підготовку чергової атаки СОУ саме до виборів. Також у проросійському сегменті помітне схвалення переходу РФ до нових цілей для ураження, зокрема датацентрів (бідкалися, що по них треба було бити раніше). Удари по них у другій половині тижня викликають хвилю занепокоєння: мовляв, інтернету взимку теж не буде; на цьому тлі лунали попередження від провайдерів про суттєве зростання цін («інтернету за 300-350 грн більше не буде»).

МЗС привертало увагу до гуманітарної катастрофи в Олешках

На ситуацію відреагував особисто Андрій Сибіга, обіцяв порушити це питання на Генеральній Асамблеї ООН (звістку підхопив «Лівий берег»). Відреагувала й Всеукраїнська рада церков – зверненням до Папи Римського. Тему коментували політичні експерти. Також реагували деякі пересічні українці, зокрема ті, хто сам стикнувся зі складнощами виїзду з окупації й тепер розвінчує міфи про ТОТ (наприклад, про те, що «люди вибрали бути заручниками»), нагадували про постійні репресії та фільтраційні заходи на окупованих землях.

Критика влади: у фокусі Кравченко та бюджетні видатки

Триває обговорення ексгенпрокурора Романа Кравченка: медіа пишуть про те, що його відрядження закінчується, користувачі насміхаються, критикують владу в цьому контексті. Загалом, помітно зросла кількість повідомлень від “Європейської Солідарності” та Петра Порошенка з критикою бюджетних видатків і недостатнього фінансування військових.

Переговори і припинення вогню: люди не вірять, що це можливо; реакції на заяву Зеленського про відхід від формату Анкориджа змішані

 Помітний гнів на позицію Марка Рубіо, на його ухильну відповідь про те, чи буде застосована п’ята стаття НАТО в разі нападу, на недостатньо жорсткі заяви представників США. Новинарі поширюють заяву про готовність України до припинення вогню і заклик до Росії зробити те саме: він звучить і з Києва, і від країн ООН. Поширюють і оцінку Рубіо: мовляв, сторони зацікавлені в припиненні вогню. В коментарях люди дуже агресивно реагують на такі заяви: вони не вірять, що Росія справді не стрілятиме, нагадують, що вона постійно бреше і не дотримуватиметься такого перемир’я. Далі читачі пабліків по-різному реагують на слова Володимира Зеленського (за результатами зустрічі переговірників РФ, України та США) про те, що більше немає обговорення «анкориджських домовленостей. Одні тішаться тим, що «дух Анкориджа остаточно здувся»; інші реагують з гнівом (адже РФ виходить з будь-яких домовленостей).

Є постійна тривога щодо потенційних загроз для Європи

Соцмережі продовжували моніторити підозрілі активності в Європі: звертали увагу на дрон, який пролетів біля бази в Польщі, де розташований елемент американської ПРО. Помітна новина про те, що Польща і Латвія піднімали в небо винищувачі через загрозу. Посилення режиму на кордоні РФ та Естонії (з боку РФ) викликає підозри на тлі побоювань щодо агресії проти країн Балтії і розмивання меж між «гібридною атакою» та війною. Проте є й ті, хто заперечує, що можливе повторення донбаського сценарію 2014 року: мовляв, Європа вже тепер підготовлена, і «Нарви-2026» не станеться (блогер і військовий Віталій Овчаренко), а максимум, на що спроможна РФ – періодичні теракти в Європі. Далі лунає попередження ЦРУ про можливі атаки дронів РФ на Іспанію, Францію та Італію з Середземного моря (цитували El Mundo), проте міністр оборони Італії звинуватив видання в поширенні панічних настроїв (реакції українських користувачів іронічні). На цьому тлі – новини про те, що в Румунії поблизу Сучави впав дрон, і місцева влада призупинила навчання в школах.

Також сповнені песимізму міркування про стан економіки України

Помітне місце займали експертні прогнози та обговорення стану української економіки. Тривогу посилювали зростання цін на дизельне пальне та загальне очікування складної зими. Доповнювали картину сумні заголовки, що у вересні був перший тиждень за 100 років, коли Україна не виплавила жодної тонни сталі (NV); також фігурували наголоси, що далі війна тільки дорожчатиме (один її день коштуватиме 340 млн доларів – УІМ), і ціни на іноземні ліки теж зростуть. Хоча траплялася й критика тих представників влади, які розганяють в суспільстві надмірну паніку та ще й несвідомо підказують росіянам, куди бити з найболючішими наслідками. Усе це – на тлі поширення час від часу, крім новин про самі обстріли, заяв щодо розширення спроможностей РФ до терору, як-от від Дениса Шмигаля про те, що РФ готує удари по енергетиці взимку, або від Володимира Зеленського – про передачу КНР Росії технології для влучання дронів у помешкання людей.

Емоції українців

Емоційну картину визначали сум і гнів через наслідки російських атак, особливо по Києву, загибель людей, руйнування та занепад. Тривога пов’язана з очікуванням нових атак РФ, можливого наступу на Європу й Балтію, мобілізації, дронів та дефіциту ліків. Зростав гнів на Дональда Трампа, а також на Польщу й НАТО через реакцію на російські провокації. Водночас міжнародна активність Володимира Зеленського, обіцянки партнерів і нова українська зброя давали надію та гордість. Радість викликали удари по РФ та операція «Вівальді».

Тривога присутня у 33,5% публікацій в соцмережах через ситуацію в Олешках, плани РФ щодо атак на Європу, українську інфраструктуру (Денис Шмигаль), тривожать дрони, що можуть залітати у вікна (Володимир Зеленський). Данило Гетьманцев та різні експерти говорили про ризики для економіки, це поширювали з тривогою.        

Гнів – 25,4%. Гнів на росіян через постійні атаки на українські міста, їхні наслідки, через терор цивільних в Олешках; на Дональда Трампа – через вимогу, аби Зеленський їхав до Москви на переговори; на Південну Корею – через критику  Зеленського, на владу – через заяви Петра Порошенка про бюджет та фінансування армії, на Путіна за небажання зупиняти війну; на європейських партнерів за виключення Фрідмана та Усманова з санкційних списків.

Сум – 13,6%. Через удари по Києву, зупинку заводу в Кривому Розі та скорочення в Сільпо після ударів, сумні дописи про стан економіки, через загибель на фронті співзасновника УНА-УНСО Миколи Карпюка; через жертви обстрілів.

Радість – 11,7%. Раділи найбільше через удари по російських заводах, операцію «Вівальді», СОУ мали просування (підтверджує DeepState); окупантів беруть у полон (навіть «з труби»); життя триває (діти народжуються під час ворожих ударів).

Гордість -6% і Вдячність – 2,1%. Було багато неподієвих постів на кшталт «Слава ЗСУ», також некрологів-петицій; пишалися філігранною точністю українського пілота дрона на спільних навчаннях із американцями; дякували переважно волонтерам.

Надія – 4,8%. Зросла частка постів-молитов, трималася надія на перемогу, на європейську підтримку, на Трампа, на санкції США проти Росії, на переговори, на те, що російська економіка не витримає війни, на солідарність НАТО.

Сміх – 1,7%. Над Путіним і його новими заявами про те, що Україна зірвала мирні переговори атаками на Москву; над слабкою російською армією, над Польщею, над Кадировим, якому «намалювали» дуже яскраву перемогу, над російською пропагандою та над заявами Трампа про 30 днів.

Втома – 1,3%. Відчувалася втома частково у привітаннях із Днем миру, частково – через осінь, багато тривог і очікування зими.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів – загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби рашистського режиму його зруйнувати.