Навіть коли інфопростір заповнений російськими ударами, пропозиції Кушнера викликають лише гнів українців. Зведення з інформаційної війни за 5-11 вересня 2026 р.

ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом 5-11 вересня 2026 р. Індекс настроїв соцмереж значно погіршився і склав мінус 32 (минулого тижня – мінус 34). Хороші новини склали – 19%, погані – 50%, неоднозначні – 31%.

Динаміка інфополя за днями.

Минулого тижня настрої української спільноти в соціальних мережах визначалися міркуваннями експертів та військових про перспективи подальшого протистояння, радістю щодо уражень важливих об’єктів РФ, обговоренням американських візитів та заяв щодо можливих переговорів, переживанням через знищення складів із ліками й атаки на пасажирські потяги.

Хороші новини: просування на фронті, удари по території ворога (Саратовщина, ЯНАО, Дагестан та Сочі, авіатроща над Курщиною), уражені кораблі в Чорному морі, звільнення Лиманського виступу, долучення Канади до проєкту «Фрея», презентація «Ай-Петрі», скасування застарілих наказів ЗСУ, півтора мільйона загиблих окупантів, презентація ЗРК «Корал», скасування старих армійських наказів.

Погані новини: обстріли, жертви (в ТЦ Павлограда та Сум, на АЗС у Києві), ядерні погрози РФ, реакція на інцидент у Молдові, вичерпання ракет, критика фігурантів операції «Карфаген», Лавров хоче зробити з України буферну зону для РФ, заява Пентагону, що війна може тривати роками, конфлікт СБУ та ГУР, колцентри, Ірина Мудра.

Неоднозначні повідомлення: Росія потроху втрачає потенціал для продовження війни, переговорні перспективи, наслідки приїзду Віткоффа до України, розмова Путіна з Трампом, можлива зустріч Трампа і Зеленського, позиція Китаю, іноземні паспорти родин російських посадовців, підготовка Німеччини до диверсій, легалізація порно для поповнення бюджету.

Обговорення перемир’я дуже хаотичне: є гнів, надія і втома
Обговорення ініційованого США перемир’я в соцмережах дуже хаотичне: з одного боку, поширюють заяви Зеленського, повідомлення, що Україна готова утриматися від ударів по Росії, звіти Сил безпілотних систем, що жодного удару вночі по Росії не було. З іншого – з гнівом розповідають, що Росія не збирається дотримуватись перемир’я. Була певна надія, що перемир’я таки протриває хоч кілька днів, по Києву не битимуть, хоча б допоки тут лишатимуться посланці США (і сам візит їх до Києва став окремою подією, з беземоційним сприйняттям обіцянок закінчити війну до зими).

Самі посланці в Москві викликають хвилю гніву, як і Трамп, який казав, що Путін точно не нападатиме на країни НАТО. Також гнівно сприйняті заяви Юрія Ушакова, який від імені всіх учасників зустрічі транслював тези про «усунення першопричин конфлікту» і успіхи РФ на фронті.

Корупція на деякий час витісняє з розмов критиків влади звинувачення в беззахисності перед обстрілами

Відставка генпрокурора Руслана Кравченка сприймалася скоріше беземоційно, іноді коментатори навіть ставали на його бік, звинувачуючи антикорупційні органи у роботі на ворога: «НАБУ, САП та горстка проросійських елементів хочуть остаточно здати країну рашці». Але загалом негатив фокусується на фігурантах справи «Карфаген» (С.Кропива, Є.Івахненко), пригадують також Ірину Мудру та Максима Микитася. Помітне й риторичне питання: як Зеленський міг не знати про тотальну корупцію у своєму оточенні? Обговорювали статтю NYT про українську корупцію, що послаблює спроможності країни у війні. Раніше ж помічали пост Тамари Горіха Зерня про те, що в Києві погано жити, наприклад, дрон серед білого дня влучив у будинок СБУ, тож дві студентки поїхали додому, бо їм у Києві страшно, були й інші нераціональні приклади, де звинувачення спрямовували на владу, а не на росіян. Крім того, по соцмережах помітна хвиля емоційної критики влади, яка «не захищає Київ» та «погано готова до війни».

Тривала увага до обстрілів, поділ тривог на «жовті» та «червоні», була помітна адаптація суспільства до нових правил безпеки

Після закінчення триденного перемир’я не бракувало повідомлень про удари по різних регіонах та Києву, їх підхоплювали сторінки відповідних міст і областей: шок викликав обстріл ТРЦ в Сумах (з моторошними деталями – про загиблих і про калюжі крові на місці прильоту), також у фокусі уваги було влучання в багатоповерхівку в Києві (загинула 1 людина) і пункт пропуску «Старокозаче» (2 загиблих). Коли локальні й моніторингові пабліки почали ділити повітряні тривоги на «жовтий» та «червоний» рівні небезпеки, привернула увагу заява McDonald’s, що їхні заклади не працюватимуть за усіх рівнів тривоги. Помітили й оновлення Мінкультом правил проведення концертів та фестивалів, дозволених з певними умовами за «жовтого» рівня загрози. Відтак, гнів викликали удари по АЗС і інших нежитлових об’єктах у різних районах Києва (Голосіївський, Оболонський). З’явилися нагадування, що не варто залишатися біля заправок у момент тривоги. Пересічні кияни та спільноти помітили тенденцію до зростання ударів по АЗС, внаслідок яких дедалі більше цивільних гинуть та отримують поранення. Частково тему підхопили й запеклі критики влади, як-от Олег Леусенко: «Київ знов палає у всіх районах, а Москва спокійно спить». Також помітно розходилася теза депутата Київради Володимира Бондаренка про можливу заборону роботи АЗС у Києві під час тривоги: реакції користувачів у ТГ-каналах переважно схвальні. Загалом, удари по АЗС та іншій інфраструктурі столиці викликають сильний гнів на росіян та бажання помсти.

Замах дрона на літак Зеленського викликав хвилю гніву, російська пропаганда вдалася до висміювання і знецінення цієї події

Увага різних новинних каналів звечора 9 вересня (після 20:00) була прикута до заяви прем’єра Норвегії Йонаса Гаар Стере, що літак українського президента ледь не був атакований дроном на шляху з Молдови. Деякі пересічні мікроблогери (як-от в X) міркують про порушення негласної домовленості не вбивати лідерів країн і мріють про аналогічний крок щодо Путіна та його родичів. Далі тему продовжив посол Молдови у США Владислав Кульмінський, заявивши, що реактивний БПЛА міг цілеспрямовано рухатися в бік літака Володимира Зеленського.

Емоції українців

Емоційну картину визначали гнів на росіян через наслідки ударів, воєнні злочини, дронові інциденти та ядерні погрози, а також тривога через загрозу нових атак; раділи успіхам на фронті, 1,5 млн російських втрат, підтримці партнерів та роботі розвідників. Після візиту представників США переважали гнів на вимоги РФ і нерішучість партнерів. Зберігався сум за загиблими, зокрема в дописах до Хвилини мовчання

Гнів присутній у 31,3% публікацій в соцмережах. Гнів на росіян через їхні військові злочини, погрози ЯЗ (Дмитро Медведєв), на зрадників і негідників (провокація проти комбата Ширшина); у критиці влади та ТЦК, на партнерів (неефективність адміністрації Трампа щодо примусу РФ до миру, історичні образи Польщі), на умови «миру» від Путіна, представлені американцям», за відверту брехню щодо захоплених територій (як-от Святогірськ).

Тривога – 28,6%. через відстеження руху ворожих засобів ураження (реактивні БПЛА, ракети), загрозу балістичних ударів, просування ворога поблизу Костянтинівки та Червоного (DeepState), плани переходу РФ до виробництва реактивних ракет («Флеш») і випробування нового типу балістичних ракет (заява ГУР); найважча битва за Донбас вже цієї осені (Reuters).

Сум – 14,9%. Приблизно однакова кількість дописів з військовими некрологами та новинами про обстріли з жертвами.

Радість – 8,5%. Раділи через домовленості з Канадою, неанонсований візит глави МЗС Польщі Радослава Сікорського до Києва, візит Боріса Джонсона до Львова; через низку уражень території РФ, зростання ворожих втрат.

Гордість – 6,2% та Вдячність – 2,2%. Вдячні ЗСУ й пишаються їхніми успіхами; за підтримку міжнародних партнерів, зокрема Канаді, пишаються першою демонстрацією «Ай-Петрі»; Гордість помітна у постах про власні розробки ППО, представлені на виставці у Польщі (ЗРК «Корал», ракета РК-19 до ЗРК «Оса»).

Надія – 3,2%. Була надіяна те, що РФ може втратити потенціал для ведення війни до 2028 року, на розмороження для України росактивів у Європі (ініціатива у ПАСЕ); на швидку розробку реактивних перехоплювачів та набуття антибалістичних спроможностей (цитували Зеленського).

Сміх – 1,4%. Сміялися з посту Z-воєнкора Радова, який звернувся до Путіна щодо Лиману («Дядя Вова, вам что там доносят?»); через те, що суд РФ втретє «заочно» арештував Кирила Буданова; з російських заяв про захоплення Святогірська (особисто спростував Андрій Білецький), про життя на фронті.

Втома – 1,3%.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів – загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби рашистського режиму його зруйнувати.