Залучення КНДР у війну викликає гнів, тривогу та надію. А опозиція критикує владу в форматі, схожому на передвиборчий. Зведення інформаційної війни 19–25 жовтня 

Українців тривожить ворожий наступ на Донеччині. Згодом більше міркують про загрози для облцентрів. Радіють передусім ударам по тилам агресора та спецопераціям. У проукраїнському сегменті також стежать за темами корупції та іншими приводами для критики влади. Позитивні звістки з фронту та тилу РФ епізодично розбавляють негатив. 

Хороші новини – удари по РФ (Санкт-Петербург, Липецьк, Тульська область тощо), ліквідація воєнних злочинців, знищення техніки окупантів («Оріон», «Бук-М3»), візит Л. Остіна, підтримка членства в НАТО, допомога партнерів, обмін полоненими, заперечення звільнення К. Буданова і Р. Умєрова, 1000 гривень через «єПідтримку». 

Погані – наступ РФ (Покровський напрямок), війська КНДР на фронті, обстріли міст, розстріли військовополонених, 7 країн проти вступу України до НАТО, А. Гутерреш на зустрічі БРІКС в Казані, корупція, критика влади і ТЦК. 

Неоднозначні – формати запрошення до НАТО, викриття СБУ ворожих агентів, План перемоги, загальні міркування щодо ситуації на фронті, вихід книги В. Залужного «Моя війна». Індекс настроїв соцмереж щодо війни протягом тижня тримається як і у попередній період на досить низькому рівні в мінус 16 пунктів. 

Повернення «азовців» з полону дуже тішить соцмережі. Про повернення 95 захисників заявив В. Зеленський, а Д. Прокопенко та Д. Лубінець уточнили, що серед звільнених – 34 бійця «Азову», зокрема й засуджені в РФ до тривалих термінів ув’язнення. Помітні історії окремих бійців, які поширюються з посиланням на родичів, особливо багато пишуть про журналіста М. Буткевича та про В. Андріанова, який пережив теракт в Оленівці.

Результати роботи у ворожому тилу також дають приводи для радості. З посиланнями на російські джерела починали ширитися повідомлення про дронову атаку на завод мікроелектроніки «Кремній» на Брянщині, знеструмлення в Санкт-Петербурзі через БПЛА. Згодом новинні ресурси піднесено поширюють новини про удари по заводу в Дзержинську та по аеродрому «Липецьк-2». Але стало відомо, що під ударом опинилися спиртзаводи: це стало окремим приводом для вже відомих жартів: мовляв, у такий спосіб росіяни мають померти від розпачу через відсутність алкоголю, або «алкоголік» Д. Мєдвєдєв має погрожувати «ядеркою». З посиланням на ЦПД шириться спокійна інформація, для чого атакуються спиртзаводи і яку роль вони відіграють у забезпеченні військових потреб. Зрештою, атаки торкнулися не лише Тульської області: були також новини про вибухи на підприємствах у Брянській, Тамбовській та Воронезькій.

Доречна комунікація Зеленського у темі Буданова нівелює старі підозри. Після майже місячного курсування в інфопросторі (зокрема, з подачі російської пропаганди) чуток про можливу заміну К. Буданова на іншу людину в кріслі очільника ГУР – через нібито страх А. Єрмака перед політичними амбіціями військового – В. Зеленський особисто виступає зі спростуванням і водночас визнанням наявності таких чуток. У реакціях переважає схвалення. 

Ворожий наступ: фокус уваги соцмереж зміщується з Донеччини. Останніми днями увага соцмереж до російського наступу значною мірою зосереджувалася на Селидовому, до якого ворогу вдалося прорватися та взяти місто у напівоточення. Помітна інформація про бої в центрі міста, зокрема від британської розвідки. 

Проте згодом увага росте до поганих для України перспектив ворожого наступу загалом. Так, вірусно ширяться тези військового 24 ОШБ «Османа»: до виходу на кордон Дніпропетровщини ворогу залишилось 29 км від Покровського напрямку та 11 від Гуляйпільського. Меседж того-таки «Османа» про прорив окупантів до Вишневого на Селидівському напрямку розходиться значно менше. Помітна також тривога щодо наступу на Запоріжжя, згадують що РФ «вписала місто до конституції», відмічають ріст інтенсивності бомбувань вдосконаленими КАБами. Звертають увагу й на загрози для Миколаєва: окупанти посилили свою присутність на Кінбурнській косі.

П. Порошенко епізодично критикував владу в форматі, схожому на передвиборчий. Лідер «ЄС» ще в п’ятницю використав близьке до нього медіа для озвучення низки претензій до чинної влади, здебільшого щодо забезпечення війська. Порошенко поширював, посилаючись на бійців, сумніви, чи справді В. Зеленський забезпечив ЗСУ обіцяним «мільйоном дронів», і водночас постійно рекламував свої здобутки у волонтерстві. Чи не найбільше уваги викликала заява лідера «Євросолідарності», що влада майже повністю втекла з Києва на початку вторгнення, натомість столицю захищали майже винятково силами партії – мовляв, навіть славнозвісний 206 батальйон ТрО квартирувався в офісі «Євросолідарності» на Лаврській. Пішла очевидна інфоатака на керівництво держави з боку прихильників Порошенка та акаунтів партії: посилаються на спроби самої влади нагадати про те, хто чим займався 24 лютого 2022 року.

Влада активно комунікує в темі МСЕК, гнів спрямовується на фігурантів. В. Малюк виступив з комунікацією слідства у справі прокурорів з фальшивими інвалідностями, В. Зеленський у зверненні заявив про наміри ліквідувати систему МСЕК як таку. Паралельно помітною на цьому тлі стала й заява про відставку генпрокурора А. Костіна, в підпорядкуванні якого були підозрювані прокурори. Ненависть до корупціонерів помітна в дописах жінок, натомість інтенсивність критики самої влади була низькою.

Зростає критика влади за провал обраного підходу до мобілізації. Паралельно з негативом через брак світової підтримки активною була і критика влади та ухилянтів/корупціонерів – через провал мобілізації, проблему СЗЧ, відсутності мотивації військових та чітких термінів служби. І. Луценко зауважує, що примусово мобілізовані не вирішать проблеми фронту, адже за першої ж нагоди тікають. Паралельно в TikTok – хвиля поширення емоційної критики через наміри нібито мобілізації з 14 років: блогери (як-от С. Костира) прирівнюють риторику Д. Корчинського до позиції влади. В проросійському сегменті тривають поширення кейсів примусової мобілізації, а також висміювання офіційної комунікації Сухопутних військ ЗСУ, яка закликає не поширювати такі неперевірені та спотворені історії. 

Саміт BRICS і присутність там А. Гутерреша викликають гнів. Сам факт проведення в Росії саміту БРІКС, і зокрема участь в ньому генерального секретаря ООН викликають обурення в соцмережах, зокрема серед чоловіків. Поширюється заява ISW з цього приводу, мовляв, Путін хоче використати саміт для створення механізмів посилення війни. 

Виправдання чиновників ООН (Ф. Гак) щодо присутності на саміті А. Гутерреша викликають насмішки: генсек «прискакав на запрошення путіна», але відмовився свого часу відвідати Саміт миру. 

«Серіал» з військами КНДР: нові факти та міркування сприймаються тривожно, росте надія на підтримку Сеула.

Емоції українців

Гнів присутній в 32% дописів щодо війни. На росіян за залучення у війну КНДР, обстріли та руйнування, застосування хімзброї (ДШРГ «Русич»), розстріли полонених, політику на ТОТ (помітні меседжі ЦНС); у критиці влади (корупція, інциденти з ТЦК, нема зброї та демобілізації, в кінці тижня критика «1000 від Зеленського» як популістського кроку); викликає стан світової підтримки (А. Гутерреш на саміті у Казані, 7 країн проти України в НАТО, вимога перемогти корупцію перед вступом), зрадники та негідники (ухилянти, корупція).

Тривога – 22% – передусім тривожить залучення у війну військових з КНДР, протягом тижня щодня нові подробиці; також ворожий наступ (спочатку Покровськ, згодом Селідове, в кінці тижня фокус на загрози для Запоріжжя та Дніпровщини); тривожать перспективи зимових блекаутів.

Радість – 21% – на початку тижня найбільше радіють ударам по рос.тилах (ТЕЦ, спиртзаводи, аеродроми), обміну полонених, ліквідаціям злочинців (Д. Первуха, Д. Голєнков – звітує ГУР); згодом переважно радіють знищенню окупантів, інцидентам в РФ (розстріл у Чечні), Дню укр.мови. 

Сум – 10% – масив сумних некрологів дещо переважає звістки про цивільні жертви; на другому плані – проблеми біженців, сум за полоненими, згадки минулого.

Гордість – 6% – у історіях відсічі, збиття «Оріону» тощо; у частині некрологів.

Надія – 4% – переважно на світову підтримку – вступ у війну КНДР активізує надії на допомогу від Республіки Корея; також на отримання членства в НАТО, власної ядерної зброї, на закінчення війни в осяжному майбутньому, на перемогу.

Вдячність – 3%.

Сміх – 1% – помітні жарти про наслідки атак на спиртзаводи.

Чоловіки більше згадують удари по тилах, світову (не)підтримку, активніше критикують владу та негідників. Жінки більше постять некрологи, комунікують волонтерство.