Рівень довіри українців до фейків лишається неприйнятно високим. Прості українці не готові самостійно здійснювати фактчекінг.
Дослідження «Дискурс щодо фейків і дезінформації в українському медіапросторі», підготовлене ГО «CAT-UA: Communication Analysis Team – Ukraine» на замовлення Netzwerk für Osteuropa-Berichterstattung e.V. (n-ost).
- Попри деяке зростання критичного ставлення до російських фейків, складно стверджувати, що українське суспільство має достатній рівень медіаграмотності.
- Російські фейки стали емоційнішими: вони або лякають, або приваблюють для того, щоб розколоти українське суспільство.
- Масова авдиторія не бажає системно вчитись фактчекінгу, проте готова взяти до уваги прості рекомендації: критично ставитись до інформації з невідомих джерел, довіряти офіційним джерелам.
- Контент українських фактчекерів має досить мале охоплення через недостатню кооперацію з популярними медіа та слабке SMM-просування власних каналів комунікації.
- Хоча українська фактчекінгова спільнота досягла значних успіхів у боротьбі з дезінформацією, є потреба в подальшому покращенні комунікації з громадськістю, залученні більшої уваги до медійних проблем на локальному рівні та підвищенні рівня інформаційної грамотності серед населення.
- Тільки шляхом спільних зусиль ми зможемо протистояти дезінформації та підтримати сильне, демократичне суспільство.
Це основні висновки нашого експертного дослідження, проведеного на початку 2023 року.
Для проведення дослідження експертної думки була відібрана група з шести українських медіаекспертів, ключові компетенції яких, підтверджені науковими публікаціями та/або верифікованими практичними досягненнями, мали включати щонайменше наступні:
- теорія масових комунікацій/оцінка якості медіа;
- практика масових комунікацій/медіаконсалтинг;
- практичний фактчекінг;
- теоретична оцінка проблематики українських локальних медіа;
- практика в проєктах підтримки українських локальних медіа.
Дослідження експертної відбувалося в два етапи:
- Персональні інтерв’ю з експертами за єдиним скріптом, зміст якого охоплював ключові питання дослідження в цілому;
- Групова дискусія з експертами (фокусно-групове дослідження, далі по тексту слайдів – ФГД), на яку була винесена частина питань зі скріпту для персональних інтерв’ю в дещо розширеному вигляді для уточнення окремих нюансів експертної думки – а також питання щодо цілей проєкту, з демонстрацією відповідних слайдів.