CAT-UA: УСТЬ-ЛУГА ПРОТИ АБУ-ДАБІ: У ЩО УКРАЇНЦІ ВІРЯТЬ БІЛЬШЕ — В УДАРИ ЧИ В ПЕРЕГОВОРИ 

Настрої українського інфопростору за 7–13 листопада 2026 року

ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українському медіапросторі та соцмережах за період 7–13 листопада 2026 року.

Тиждень минув у двох паралельних темах. З одного боку, йшла хвиля уражень російського тилу, від Усть-Луги до Омська. З другого боку, тривали переговори в Абу-Дабі: на них уважно чекали, але на результат не сподівалися. Водночас Росія масовано атакувала енергетику, і в містах знову почалися блекаути. Попри все це, підсумковий баланс настроїв третій тиждень поспіль майже не змінюється: 47% негативно сприйнятих повідомлень, 31% неоднозначно сприйнятих і 22% позитивно сприйнятих. Обстріли українських міст лишаються головною темою проукраїнських користувачів, і увага до них навіть трохи зросла (34,74% проти 32,85% тижнем раніше).

Усередині тижня амплітуда була ще більшою, ніж минулого разу: частка негативу коливалася від 38% до 52%.

Тривога і гнів разом становлять майже 60% емоційно забарвлених дописів (29,6% і 29,2%). Тривога через фронт під кінець тижня спала, натомість постійно трималося очікування нових атак. Його підживлювали попередження про «безшумні шахеди» і незрозумілий землетрус, якому так і не дали пояснення. Гнів спрямовувався передусім на Росію через удари по цивільних. Утома від війни лишається низькою (2,2%), але під кінець тижня наростала, особливо в жінок.

Позитивно сприйняті новини (22%): ураження Киришського та Омського НПЗ, порту Усть-Луга, носіїв «Калібрів» і «Ониксів», заводу «Протон» в Орлі, пускових установок «Іскандер» і «Панцир» на Брянщині, удар по мосту на шляху до Криму в Ростовській області, ймовірна втрата Росією двох гелікоптерів і винищувача, загибель у РФ полковника, якого пов’язують з ударом по «Охматдиту», плани демократів у Конгресі США щодо пакета допомоги на $15 млрд, нові британські санкції, нові пакети оборонної підтримки від європейських партнерів, домовленість про великий обмін полоненими, річниця визволення Херсона, зустріч Володимира Зеленського з Марком Рютте.

Негативно сприйняті новини (47%): масована атака на енергетику і багатоденні блекаути, удари по Києву (дитсадок на Солом’янці, лікарня, Північний міст), заява Трампа про «іншу форму України», слова Марко Рубіо, що Україна матиме лише ті гарантії безпеки, на які погодиться Росія, візит Віткоффа й Кушнера до Москви, ситуація біля Слов’янська та на Запорізькому напрямку, обмеження Starlink і Starshield, закриття олійних заводів, збої в «Резерв+».

Неоднозначно сприйняті новини (31%): переговори в Абу-Дабі та склад делегації, справа про розкрадання коштів на захисті енергооб’єктів і обшуки в її межах, штраф голові ОП Кирилу Буданову за російську мову, заяви США про намір досягти «остаточного кінця війни», пропозиція змінити межі українських областей, щоб Путін «задовольнився новим Донбасом» (Україна її відкинула).

ТИЛ РФ: НАДІЯ НА ЕКОНОМІЧНИЙ КРАХ ПОВЕРТАЄТЬСЯ

Новини про ураження йшли чи не щодня, і користувачі дедалі частіше пов’язували їх з економікою. Обговорювали статистику: шість уражених НПЗ за неповний тиждень. Кадри з Киришів, другого за потужністю НПЗ Росії, нагадували про удари 30 серпня. В Омську наголошували, як далеко завод від України. Пожежу в порту Усть-Луга було видно навіть з естонського берега, а роль СБУ в цих операціях окремо підкреслювали. Широко поширилася новина, що танкери з російським дизелем, які йшли до США, розвертаються, бо пального ніхто не купує.

За спостереженнями наших аналітиків, надія на крах російської економіки кілька місяців тому була високою, потім спала, а тепер знову зростає. Цікаво, що широкий загал пропустив уточнення: завод в Орлі атакували «Нептунами», а не «Фламінго», як писали спершу.

МАСОВАНА АТАКА: РОЗПАЧ І ВТОМА

Атаку на енергетику паблики висвітлювали в режимі реального часу. Зранку констатували, що її масштаб «виявився значно більшим». ДТЕК довелося безпосередньо пояснювати, чому вже на початку листопада блекаути такі довгі. Серед пересічних користувачів, переважно жінок, багато розпачу: через довгі тривоги, незахищеність, корупцію і навіть мобілізацію. У цих дописах трапляються й формулювання з ознаками можливого російського впливу, як-от «людей перетворили на ресурс». 

ПЕРЕГОВОРИ: УВАГА Є, НАДІЇ НЕМАЄ

Переговори в Абу-Дабі обговорювали щодня. Експерти пояснювали, що для Росії це спосіб уникнути санкційного тиску США. Тому заяви за підсумками зустрічей особливого розчарування не викликали: його не було, бо не було й надій. Аналізували склад делегації, заяви її членів і звернення Зеленського. Критика влади теж зосереджувалася довкола переговорів: делегації та президентові дорікали за недостатню дипломатичність. Єдиним відчутним результатом, який сприйняли з надією, стала домовленість про обмін полоненими. Зустріч міністрів Рубіо й Сибіги в Парижі, яку експерти вважали важливішою, пройшла непоміченою.

ФРОНТ: РОСІЯНИ РОЗПОВІДАЮТЬ БІЛЬШЕ

Аналітики фіксують помітну різницю в увазі до фронту. Проросійський сегмент «тримає обличчя»: багато розповідей про просування й окремих «героїв», а образ молодого завзятого військового нібито не змінюється від мобілізації. Проукраїнська спільнота пише про фронт значно рідше, а великі канали більше уваги приділяють дезертирству в російській армії. З тривогою поширювали заяви влади, що росіяни використали гуманітарну операцію в Олешках для ротації військ, а також новини про ситуацію біля Слов’янська. Обидва сегменти зосереджені на Оріхові: проросійські канали вже очікують «значних просувань» на Запорізькому напрямку.

ЩО ПОШИРЮВАЛА РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА

Проукраїнські погляди становили 90% у вибірці, проросійські 10%. Найпоширенішим проросійським меседжем лишаються звинувачення України в обстрілах окупованих територій, і цей меседж посилився (20,43%, +3,95 п.п.). Зросла й частка тези «настав час проводити мирні переговори» (5,18%, +2,91 п.п.).

Проросійські сторінки хизувалися ударами по енергетиці «укрорейху» і транслювали скарги киян на шосту добу без світла. Головред ANNA-News Андрій Матвійчук назвав київські мости «кровоносними артеріями війни» і закликав відрізати сполучення з Польщею та Одесою. До річниці Жовтневого перевороту поширювали історію параду 1941 року як «символу стійкості», а масовану атаку подавали як «святковий салют» замість привітань. Активно коментували й штраф Буданову за російську мову.

«Сили оборони вигадали хороший прийом, як боротися з “приїданням” новин про ураження НПЗ. Адже коли там щось палає щодня, українці зазвичай на це починають реагувати слабше. Але цього тижня велика увага була до статистики: наскільки сильно ми встигли за короткий час нашкодити російській економіці, наскільки погано вона скористалася “перепочинком” під час періоду високих цін на нафту», — пояснив Артем Захарченко, керівник центру медіааналітики CAT-UA.