ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом 20-26 червня 2026 р. Індекс настроїв соцмереж продовжив покращуватися і склав мінус 17 (був мінус 8 попереднього тижня). А саме: хороші новини склали 28%, погані – 45%, неоднозначні – 27%.
Динаміка інфополя за днями.
В українському сегменті соцмереж 20-26 червня багато уваги української спільноти отримували обстріли українських міст, помітні меседжі партнерів – США змінюють свою стратегічну риторику щодо України. Також активно коментували удари по Криму – було багато сподівань на посилення проблем окупантів на півострові.
Хороші новини: удари по російському тилу (Крим, Москва, Краснодарщина) і багато радості з цього приводу, незадоволення російських еліт Путіним, Крим перетворюється на острів, очікування ударів по мосту, нова українська зброя (SIRENA, Вирівнювач), неспроможність російського ППО, український прапор на Кінбурні, світова підтримка, Трамп хвалить Зеленського.
Погані новини: обстріли, Зеленського критикують за дипломатичні скандали, скандал зі «Скелею».
Неоднозначні повідомлення: ППО ставлять на московських дахах, заява Трампа про Київ за чотири години, інші суперечливі меседжі американського президента, заява Рубіо про відсутність угод між РФ та США після Аляски, відставка Стармера, фронтові події.
Уражень ворожого тилу, вже так багато, що часом українці не встигають їх «перетравити»
В соцмережах обговорювали удари по Криму (Таврійська ТЕС, міст через Генічеську протоку) та їхнє значення для посилення блокади півострова. Згадували також ураження Московського НПЗ: супутникові фото уражень, завод припинив роботу на невизначений термін. Спільноти та чоловіки підхоплюють звістку від місцевої влади про дронову атаку на Тюменський НПЗ, відзначають рекордну відстань до об’єкта (понад 2000 км), ураження ворожої логістики, що здійснюється фурами Wildberries: ці удари дехто фреймує як помсту за «Нову пошту». Обговорюють не лише самі удари та уражені об’єкти, а й реакцію росіян, скарги на відсутність бензину, на бездіяльність влади, багато кажуть про скасування умовного “договору” росіян з владою (росіяни не лізуть в політику, влада забезпечує безпеку). Загалом звісток про дистанційні удари дуже багато: соцмережі не встигають емоційно «перетравити» їх, іноді пересічні користувачі та новинні спільноти просто перелічують уражені цілі. Помітна комунікація Генштабу про ракетний удар по заводу-виробнику електроніки для ракет «Іскандер» та Х-101 у Воронежі (пізніше з’являється яскраве відео прильоту кількох ракет), також удар по центру космічного зв’язку у Дубні (Московська область), по порту «Кавказ» на російському березі Керченської протоки (дотично згадують ураження нафтового терміналу у Керчі). Серед ударів по інших ТОТ найпомітніше руйнування мосту через Карачокрак на Запоріжжі: також яскраве відео та обговорення важливості цього удару. Є надія на руйнування Кримського мосту незабаром. Часто у фокусі обговорень не конкретні ураження, а загальна ситуація для окупантів, причому більше уваги приділяють саме Криму.
Про Польщу заговорили більш оптимістично, гданська конференція недокомунікована
На тлі Гданської конференції в обговоренні стосунків з Польщею почали переважати позитив і надія, що все владнається, цитуються заяви Алєксандра Кваснєвського. Шириться аналітика, що нинішня криза допоможе країнам порозумітися. Водночас про домовленості пишуть дуже мало, а владу критикують за неприїзд Зеленського. Пов’язані з Євросолідарністю джерела засуджують вибір для цієї поїздки Юлії Свириденко: прем’єрку звинувачують у непрофесійності та зв’язках з Єрмаком.
Посилюється надія на перемогу та на підтримку США
З посиланням на «Європейську правду» розходиться заява заступника Держсекретаря Дж.Левіна про те, що Україна наразі виграє війну. Також цитують Financial Times: мовляв, Україна атакує російські НПЗ за підтримки американської розвідки, а удари схвалює особисто Трамп, вражений успіхами України. Експерти пояснюють такий зсув позиції Трампа його звичкою підтримувати переможців, у яких є «карти на руках»: мовляв, тепер Трамп ці українські «карти» нарешті побачив. Згодом додається оптимістичне поширення оцінок Макрона про те, що США вперше письмово підтримали Україну.
Обмін полоненими традиційно підживлює радість, перед тим активно цитують Буданова
Спільноти згадують сподівання Буданова на обмін полоненими, з огляду на його слова з промови перед студентами Могилянки. З посиланнями на Зеленського розходиться звістка про звільнення 160 українців, які були в полоні з 2022 року. Згодом поширюють тези Лубінця та Координаційного штабу про те, що серед звільнених – 58 офіцерів і 115 оборонців Маріуполя. Місцеві влади (І.Табурець, Сумська ОВА) оперативно звітують про звільнених захисників зі своїх регіонів.
Польща: велика увага і запит української авдиторії на порозуміння
Теза про недостатню світову підтримку в деякі дні виходить у топ-3. Передусім це історії з поверненням українськими чинними та колишніми посадовцями польських орденів: про відмову від нагород заявляють Буданов, Сибіга, Кучма, Ющенко та інші; пабліки «ЄС» звітують про аналогічне рішення Порошенка, йому одразу дякує Верещук у Фейсбуці та відзначає національну єдність українців, з якою мають рахуватися і вороги, і друзі. Критика влади у цій темі також з’являється, хоча й помірна: мовляв, роздмухувати конфлікт з ключовим партнером під час великої війни недоречно. Пізніше великого гніву на Польщу в соцмережах уже нема, скоріше з’являються смуток і надія, що все якось вирішиться.
Зеленський запускає історію про «приборкання Білорусі»
Нові заяви Володимира Зеленського щодо Білорусі поширюють з гнівом проти Лукашенка, спершу новинні сторінки, пізніше й просто люди. Мовляв, «неучасть у війні» вже недостатня, потрібно прибрати ретранслятори для дронів. Згодом проходить звістка про 30-сторінковий звіт, переданий МЗС України білоруською опозицією (П.Латушко): у документі обґрунтовують наміри Лукашенка вступити у війну на боці РФ. Пізніше цитують очільника НГУ Півненка: Україна спостерігає за ситуацією в РБ, і там наразі немає потрібних сил для наступу, 2022 рік не повториться.
Крим викликає багато неконкретних сподівань, але ЗСУ та владу й паралельно критикують за недостатню рішучість
Офіційні українські спікери та білявоєнні блогери підживлюють сподівання – українці розуміють стратегічний задум щодо ускладнення логістики, а Стерненко збагачує інфопростір неконкретним анонсом жахливого періоду для мешканців. Федоров попереджає, що вікно можливостей не буде вічним і користуватися ним треба якнайактивніше – мова йде приблизно про півроку (загалом це збігається з попередніми прогнозами влади про можливий вихід на переговори до зими). Також помітні яскраві обіцянки від Є.Карася. Ігор Луценко на Прямому критикує командування за повільну реакцію на відключення росіянам Starlink – мовляв, у перші дні інформаційної блокади можна було піти на прорив на кількох ділянках. Отримує критику за це Михайло Федоров – як цивільна людина, яка не зрозуміла, що варто донести інформацію про відключення до Генштабу. Новина про прапор на Кінбурнській косі сприймається з певною недовірою, але загалом радісно.
Емоції українців
Помітно зростала надія на колапс російської економіки, а також радість від ударів по тилах, прапора на Кінбурнській косі, обміну полоненими. Зростає й гнів через ситуацію з Польщею, через загрозу з боку Білорусі.
Тривога присутня у 31,4% публікацій в соцмережах. З тривогою очікують на нові російські атаки, в тому числі наступу через Білорусь, обговорюють посилення російського наступу, атаки на Костянтинівку, наступ у прикордонних областях. Постійно тривожно чекають на новий російський масований обстріл та поширюють повідомлення про повітряні тривоги по різних областях.
Гнів – 20,9%. Гнів наБілорусь тримається цілий тиждень, найбільше його підтримують заяви Володимира Зеленського, але і загалом позиція Білорусі та можливий вступ її у війну. Гнів на Польщу теж тримається цілий тиждень, але під кінець значно слабне. Гнів на росіян тримається постійно, З гнівом обговорюють публікацію щодо «Скелі» та коментують ці випадки, а також критикують владу в цьому напрямку. Тримається також розрізнений гнів в критиці влади.
Радість – 18,3%. Найбільше радості через обмін полоненими, постійні повідомлення про атаки по російських тилах, особливо по Криму, прапор над Кінбурнською косою та повідомлення про зростання ворожих втрат.
Сум – 15,6%. На початку тижня через відзначення Дня скорботи. Протягом тижня – сум в обговоренні наслідків російських ударів та у військових некрологах.
Надія – 2,9%. На економічний колапс та політичне напруження в Росії, пишуть про підготовку нового бунту там, сподіваються, що занепад економіки спровокує заворушення.
Сміх – 2,2%. З росіян, чия пропаганда обіцяла енергетичну кризу в Європі, але отримала її сама, загалом жарти про ситуацію в Криму.
Для довідки
Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів – загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.
Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби рашистського режиму його зруйнувати.