Кримськотатарський національний наратив: у кримців, на відміну від українців, є єдина історія про свій народ

Презентуємо дослідження кримськотатарського національного наративу – історії, яку представники цієї нації розповідають про її минуле, сучасне та майбутнє

Раніше наша організація вже дослідила український національний наратив, і з’ясувала, що в нас є три різні бачення України. Тепер настала черга наративу ідентичності іншого великого корінного народу України.

Як показало наше дослідження, існує одна цілісна історія кримськотатарської нації та її досвіду. З іншого боку, помітно, що багато інформантів, лідерів думок, не проговорюють значну частину питань, характерних для національних наративів. Досить мало акцентують на проблемах всередині нації, на осмисленні різних періодів історії тощо. Імовірно, в умовах окупації і невизначеності щодо майбутнього формується і невизначеність щодо минулого.

Але існує кілька інтелектуальних традицій, які дають відповіді на ці питання. Їхні доробки відрізняються один від одної дуже слабко. Інформантів, які не виявляли одного з таких окремих поглядів, ми називали нейтральними. А решту поділили на три піднаративи, особливості яких були описані наприкінці кожного блоку.

«Традиційний» піднаратив – більше спирається на трагічні сторінки кримськотатарської історії. Підкреслює суперечність між світським спадком І.Гаспринського та окремими релігійними групами. Основний акцент робиться на можливості для кримських татар самостійно вирішувати свою долю у партнерстві з Україною. Він був сформульований значною мірою в 1990-х роках на території Криму.

«Модерний україноорієнтований» піднаратив – частіше підкреслює величні і загалом успішні епізоди історії кримських татар. Звертає увагу на зрадників, які в невеликій кількості, але все ж існують серед цього народу. Розглядає модернізацію кримськотатарського проєкту суто в контексті модернізації українського. Сформульований перш за все людьми, які сформувалися в Києві.

«Ісламський» піднаратив – вбачає іслам засадою формування і процвітання кримськотатарського народу. Вбачає лінію розділення між релігійними і нерелігійними представниками народу. Має однакову структуру і у випадку традиційних релігійних діячів, і у випадку представників нових течій в Ісламі.

У дослідженні використано загальний підхід, розроблений Каріною Коростеліною для аналізу національного наративу.