Книга vs. Війна: як українські видавці адаптуються в умовах війни

Розвиток книжкової інфраструктури ставить галузь перед серйозними викликами: бракує висококваліфікованих кадрів, конкуренція за них зростає та поширюється практика хедхантингу. Крім того, низькі зарплати призводять до вигорання працівників. Ці та інші проблеми були виявлені у «Дослідженні кадрової ситуації на ринку, бар’єрів і драйверів у роботі для представників книжкового сектору».

Дослідження тривало з серпня по вересень 2024 року і включало онлайн-анкетування, в якому взяли участь 610 працівників видавництв, книгарень, друкарень та інших компаній, пов’язаних зі створенням, поширенням та промоцією книжок, серед яких майже 150 експрацівників, що мігрували з галузі. Окрім того, було проведено 12 інтерв’ю з топменеджерами 9 великих і 3 малих видавництв, що представляють різні регіони України: Центр та Північ включно з Києвом – 5, Захід – 3, Схід – 2, всеукраїнські – 2.»

«Країна проживання (країна, у якій живете більшу частину року)», працівники (ліворуч) та експрацівники (праворуч).

За словами учасників ринку, галузь потребує не лише кількості, а й якості працівників. Фахові та досвідчені перекладачі, верстальники, коректори, редактори часто мають узгоджений на рік вперед план зайнятості. В умовах гострої конкуренції на зростаючому ринку, вони стають об’єктами хедхантингу, часто агресивного та неетичного.

Чи отримували ви пропозиції від інших роботодавців перейти до них у компанію на кращі умови?

Головним драйвером зростання у професії для «творчих» працівників експерти ринку називають любов до книжок, до читання. Якщо людина захоплюється книжками, її набагато легше зростити як фахівця. Онлайн-респонденти відзначають серед таких драйверів належність до певного ком’юніті та особисті зв’язки. Для «технічних» працівників основним драйвером стає економічний: експерти ринку зазначають, що змушені постійно підвищувати зарплати, навіть за рахунок падіння маржинальності бізнесу.

Якщо ви залишаєтеся дотичними до галузі у фрілансі чи волонтерстві, що є драйвером для вашої залученості?
Якщо ви залишаєтеся дотичними до галузі у фрілансі чи волонтерстві, що є драйвером для вашої залученості?

Насамперед 80% опитаних експрацівників галузі бачить своє майбутнє в Україні, і лише 2% таке майбутнє рішуче відкидають. Помітно більша частка тих, хто не бачить або їм важко відповісти на це питання — це опитані, що наразі за кордоном.

Ліворуч – відповідь на запитання «Чи бачите ви своє майбутнє в Україні?». Праворуч – «Якщо так, чи бачите ви своє майбутнє у галузі книговидання чи літератури?».

Вагома частка експрацівників (44%) бачить своє майбутнє саме в галузі українського книговидання. Помітно більша частка тих, хто точно не бачить своє майбутнє у галузі серед опитаних — проживають наразі в Україні (14% проти лише 3% за кордоном).

Ключові висновки:

Українська книговидавнича галузь переживає зміни через війну. З одного боку, зріс попит на українські книжки через відмову від російськомовного продукту, також на ринок прийшли нові читачі, що раніше мало цікавилися літературою. З іншого боку, видавці зіштовхнулися зі значним кадровим дефіцитом і нестачею друкарських потужностей (не лише через збільшення замовлень, а й як наслідок руйнування частини потужностей прицільними ударами російських агресорів, що спричинило різке здорожчання друкарського паперу, на чому окремо наголошують учасники ринку).

Кадровий дефіцит: причини та наслідки:

  • від’їзд працівників, переважно жінок, за кордон: лише частина з них відновили свою зайнятість в дистанційному режимі, або ж почали працювати офлайн у нових умовах, просуваючи зв’язки своєї компанії з міжнародними бізнес-партнерами;
  • мобілізація працівників до лав ЗСУ, а також важкість найму чоловіків на офлайн-роботу з огляду на їхні спроби уникнути мобілізації;
  • від’їзд працівників в інші, безпечніші регіони України: найбільше вдарило по Харкову як одному з трьох ключових центрів українського книговидання;
  • дефіцит окремих профільних спеціалістів, зумовлений загальним ростом ринку. Недостатня кількість профільних спеціалістів: друкарів, верстальників, перекладачів, бухгалтерів, юристів, ІТ-спеціалістів та маркетологів.

Умови кадрового наповнення:

  • завершення війни, або принаймні активної фази бойових дій – дозволить повернутися з-за кордону тим фахівцям, які емігрували, проте бачать своє майбутнє в Україні (таких більшість). Також відбудеться повернення нині мобілізованих до лав ЗСУ, а чоловіки-ухилянти зможуть дозволити собі повернутися на ринок оффлайн-зайнятості;
  • підвищення зарплат у галузі за рахунок більшої державної підтримки (називають експерти), адже наразі бізнес не може собі цього дозволити. Ліміт підвищення кінцевої вартості продукції експерти характеризують як вичерпаний, подальше здорожчання вплине на лояльність та комфорт споживачів. Респонденти-експрацівники, своєю чергою, називають низькі зарплати у галузі основною причиною свого виходу з неї;
  • зрозуміле та незабюрократизоване бронювання працівників, на відсутність якого скаржаться експерти ринку – дозволить чоловікам залишатися в межах галузі, залучить тих, хто переховується.
Які фактори можуть стати для вас вирішальними для того, щоб будувати майбутнє в Україні?

Війна створює для України можливість сформувати національний наратив, незалежний від російсько-радянського впливу, що проявляється, зокрема, у зростанні популярності української мови та книг. Проте ринок книговидання стикається з викликами, які гальмують його розвиток. Серед необхідних кроків державна підтримка через податкові й кредитні пільги, грантові програми та бронювання фахівців від мобілізації. Малим видавцям бракує знань про гранти від міжнародних донорів, що можна вирішити організацією курсів з грантрайтингу. Також важливо подолати недоброчесну конкуренцію за кадри, яку можуть стримати меморандуми між учасниками ринку.

Дослідження проводили CAT-UA (Communication Analysis Team – Ukraine) у партнерстві з медіа про книжки Читомо за підтримки Британської Ради в Україні.