Удари по тилах агресора та обіцянки зброї від партнерів підживили настрої українців

Дослідники з громадської організації CAT-UA, які займаються вивченням настроїв українців у соцмережах, проаналізували емоції та інфоприводи, які їх викликали, протягом тижня з 13 по 19 квітня 2024 року. 

Здебільше українці гнівались на росіян за обстріли міст, а на партнерів – за відсутність підтримки на рівні Ізраїлю. Втім, численні обіцянки партнерів пожвавлюють також й надію. Збиття Ту-22 викликає радість, а жертви обстрілів – великий сум. 

Удари по тилах Росії оживляють настрої українців.  Звітного тижня це вибухи у Воронежі, удар по аеродрому у Джанкої та вперше збитий літак Ту-22 М3. Цитуються заяви ГУР, є жарти і надія на подальші успіхи. Помітним позитивним інфоприводом було й знищення РЛС, а також електропідстанції: привід цікавий тим, що по таких об’єктах били порівняно мало, а їхня важливість очевидна. 

Гучними обіцянками партнери дали чимало сподівань українцям. Тому негативу через недостатню підтримку в кінці тижня поменшало. 

Українці жваво цитували Олафа Шольца з його заявою про передачу Україні 6 систем Patriot від членів НАТО. Пізніше – очікування, що США таки проголосують за пакет допомоги Україні, хоч і в кредит. У затримці допомоги від США навіть бачили певний позитив: Європа «прокинулась», і потроху нарощує свої спроможності. Також звертали увагу на розвиток власного ОПК: розробки далекобійних дронів для ударів по РФ, аналогів «Мавіка» («Шмавік») чи масштабування виробництва САУ «Богдана».

Серед головних страхів, які вийшли в соцмережі було помітне жваве обговорення одразу двох інфоприводів: наступу на Часів Яр до 9 травня, а також страху подальших провокацій на Запорізькій АЕС.

Події в Ізраїлі – привід лише для песимізму. Українців турбують два аспекти. По-перше, можливість початку Третьої світової війни, через яку і Україні буде непереливки, зокрема через застосування ЯЗ. По-друге, нарікання на союзників, що не підтримали свого часу Україну, але поспішають підтримати Ізраїль. 

Ганна Маляр викликала на себе вогонь у темі демобілізації, який би інакше дістався владі. Якими б не були підходи до вирішення проблеми заміни чи забезпечення ротацій військовослужбовців, ексзаступниця міністра оборони зробила комунікаційну помилку, звинувативши військових у тому, що вони «недостатньо читали Конституцію, де не передбачено демобілізації». У такій позиції приховано закладена теза «ми вас туди не посилали», яка й обурила родичів військових (замість висловлення вдячності їм). З іншого боку, Ганна Маляр значною мірою відтягнула на себе критику активної частини суспільства, родичів військових.

Загибель Павла Петриченка викликає значний смуток, особливо в західному регіоні.  Обсяги суму через загибель Павла Петриченка порівняні з іншими загиблими відомими особами, такими як письменники чи активісти. Розповідають багато історій про його життя, діяльність, боротьбу з лудоманією. Пізніше, як данина пам’яті про Петриченка, – рішення влади щодо обмеження роботи онлайн-казино.

Емоції проукраїнських громадян

Гнів присутній в 30% від усіх дописів про війну. Гніваються на росіян традиційно за обстріли, окремо за руйнування залізниці на Дніпровщині (УЗ); в критиці влади – за відмову від демобілізації, інформполітику – згадують Наталію Гуменюк, відсутність зброї (ураження Трипільської ТЕС), корупцію та недоречні витрати; у критиці Ганни Маляр (демобілізація), рівня світової підтримки (Україну порівнювали з Ізраїлем), зрадників/шахраїв (скандал із Сергієм Притулою та ін.).

Радість – 18% – постійним джерелом є зведені втрати ворога від ГШ, історії знищення окупантів, звіти волонтерів; окремо раділи ураженню ворожих тилів (Джанкой, об’єкти в РФ), збиттю Ту-22, світовій підтримці (зокрема, Рада Україна-НАТО), розвитку власного ОПК.

Тривога – 15% – окрім повітряних тривог, викликає погіршення ситуації на Донбасі (Олександр Сирський та ін.), наміри РФ піти в наступ (FT, Кирило Буданов) та здійснювати провокації на ЗАЕС (ГШ), енергетичний терор росіян.

Сум – 12% – за полеглими захисниками (зокрема, за Павлом Петриченком), цивільними жертвами (Чернігів, Дніпровщина, Донеччина та ін.); також викликають руйнування (Трипільська ТЕС), втома від війни.

Надія – 10% – значною мірою на світову підтримку: партнери шукають снаряди (Чехія та ін.), засоби ППО (Німеччина, обіцяє Єнс Столтенберг), міркують над російськими активами в якості застави (G7).

Гордість – 7% – викликає робота ППО (коли збиваються всі цілі), прогрес власних оборонних розробок (передусім дрони), перша українська альпіністка на Евересті присвятила своє сходження жінкам в ЗСУ.

Вдячність – 5% – переважно дякують волонтерам; також Володимир Зеленський дякує союзникам та СОУ (за удар по Джанкою).

Сміх – 2%.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів  – це понад 50 ключових пошукових слів – у дописах мереж Facebook, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok. 

Із загального масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією – в середньому 85% від загальної кількості – і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом двох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.