Національний наратив: три бачення України

ПІСЛЯ 10 РОКІВ ВІЙНИ З РОСІЄЮ В ПУБЛІЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ ЗАЛИШИЛОСЯ ТІЛЬКИ ТРИ НАРАТИВИ, ЯКІ ЗНАЧНОЮ МІРОЮ ЗБЛИЗИЛИСЯ, А ПРОРОСІЙСЬКИЙ НАРАТИВ ІСНУЄ ТІЛЬКИ В ЗАКОРДОННОМУ ДИСКУРСІ.

Завантажити PDF

Ці наративи відображають різні погляди та ідентичності, що виникають внаслідок складних історичних, культурних та політичних контекстів в Україні.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ НАРАТИВІВ:

  1. Наратив боротьби за українську культуру.
    Поділ українців на “справжніх патріотів” та тих, хто залишається вірними російській культурі та мові, створює основну внутрішню суперечність.
  2. Наратив громадянського єднання.
    Утворився з попереднього наративу “усвідомлення”, де деякі групи виявляють прихильність до європейських цінностей та підтримують Збройні сили України.
  3. Мультикультурний наратив.
    Включає різноманітні підходи до культурного розмаїття, включаючи право говорити російською. Він став більш проукраїнськи орієнтованим після війни, але відрізняється від наративу громадянського єднання.
  4. Проросійський наратив.
    Повністю виключений з публічного дискурсу, проте його погляди можуть проникати через інфопростір через лідерів думок, що живуть на окупованих територіях або за кордоном, та через російську пропаганду.

СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО НАРАТИВУ

МЕТОДИКА ДОСЛІДЕННЯ:

У кожному інтерв’ю ми намагалися поглибити розуміння сучасної України, задаючи питання про досягнення та проблеми, особисту ідентичність, зміни після війни та майбутнє країни, що допомогло нам краще зрозуміти перспективи та цінності громадян України.

Стратегія рекрутингу для нашого дослідження була орієнтована на залучення різноманітних експертів, які впливають на суспільний дискурс. Ми запрошували керівників громадських організацій, митців, викладачів, чиновників, військових, журналістів та інших представників. Для формування вибірки ми використовували метод цілеспрямованої вибірки з елементами «снігової кулі», рекомендації від попередніх респондентів та квотування за віком, гендером, сферою діяльності та регіоном.

Ми фокусувалися на думках щодо впливу війни на суспільство, етапах конфлікту та майбутньому України, додали нову категорію «Ідентичність», щоб дослідити способи визначення приналежності до нації.

Розділяючи наративи, ми виокремили три версії, які хоч і мають спільні піднаративи, але представлені в різному фреймінгу, що допомогло нам краще розуміти різноманітність поглядів на війну та національну ідентичність всередині українського суспільства.

Прокодовані масиви було оброблено статистично, також проведено їх дискурс-аналіз для повного опису впливу різних версій національного наративу на сучасний воєнний дискурс у соцмережах. Проте під час обробки даних із соціальних мереж ми не могли віднести авторів до конкретних наративів, а лише виявили найбільш оприявнені піднаративи.

Для аналізу соціальних мереж ми обробили величезний обсяг дописів, зосереджуючись на категоріях бінарних опозицій, міфічних наративів та нормативних порядків. Кодування відбувалось на основі частково обробленого масиву дописів, отриманого у рамках проєкту CAT-UA, присвяченого аналізу воєнної комунікації. Всього за час повномасштабної агресії у 2022-2023 роках організацією було оброблено 280 тис дописів. Цей підхід дозволив нам виявляти та аналізувати різноманітні думки та погляди в соціальних мережах, що допомагає у розумінні сучасного воєнного дискурсу та його впливу на національний наратив.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ НАРАТИВІВ:

НАРАТИВ «БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНСЬКУ КУЛЬТУРУ».

  • У наративі “Боротьби” українська та російська культури ставляться у протиставлення всередині України, з наголосом на ролі носіїв російської культури як джерела проблем, але також як жертв імперської політики, акцентується на викривленій і віктимній перспективі, де трагедії в історії виглядають більш значущими, ніж досягнення.
  • Носії наративу “Боротьби” менше звертають увагу на період незалежності, фокусуючись переважно на ХХ столітті.
  • Носії не пропагують моноетнічне суспільство, а натомість підтримують монокультурний підхід, де представники будь-якого етносу можуть стати українцями через культурну і мовну асиміляцію. Крім того, пропонується більша поширеність англійської мови порівняно з російською.
  • Носії цього наративу виявляють мало інтересу до псевдопатріотизму, але водночас вони наголошують на закликах до підпорядкування індивідуальних інтересів інтересам нації, висловлюючи нарікання на внутрішній розбрат.

НАРАТИВ «ГРОМАДЯНСЬКОГО ЄДНАННЯ».

Саме в цьому наративі найменше цитують приказку про «трьох гетьманів» і нарікають на розбрат. Акцентується увага на зовнішньому ворогу – Росії, і спрямовує всі проблеми суспільства на цей фактор.

  • Війна сприяла єднанню нації, забуваючи про внутрішні суперечності. Наразі засуджуються військові зрадники та байдужі громадяни, які не відчувають дух епохи.
  • Захід вважається неспроможним протистояти Росії, але водночас критикуються ті, хто мріє про “власний шлях” для України. Російська мова та культура не є великою проблемою, якщо громадяни захищають державу, але акцентується на важливості просування української мови.
  • Міфічна частина наративу відображає історію успішної боротьби проти російської агресії, починаючи з періоду Незалежності, і наголошує на значенні ХХ століття для отримання досвіду в боротьбі за свободу.

«МУЛЬТИКУЛЬТУРНИЙ» НАРАТИВ.

“Мультикультурний” є протилежним до наративу “Боротьби”, викликаючи звинувачення між їх носіями.

  • Підкреслюються проблеми “націоналістичної” позиції, яка перешкоджає поверненню біженців та ефективній відсічі ворогу. Проте відсутній осуд на адресу “байдужих громадян”, що відзначається відсутністю розмірковувань про цю тему серед носіїв наративу.
  • Українська революція початку ХХ століття та сучасний період Незалежності сприймаються як часи єднання та державотворення, хоча багато проблем вбачаються у пригнобленні демократії. Козацтво також розглядається як символ демократії та мультикультурності, актуалізуючи спільні “золоті часи”.
  • Українськість визначається як належність до історичної спільноти, що включає плюралізм поглядів.
  • Носії цього наративу розглядають можливе майбутнє співіснування з Росією, сприймаючи рух до Європейського Союзу як місіонерську мету, яка приносить історичний та новий досвід України.

Що ж до проросійського наративу, то ми бачимо, що він повністю зник з публічного дискурсу України: навіть якщо на підконтрольній уряду території живуть люди з проросійськими поглядами, вони їх публічно не озвучують. Але ці погляди досягають інфопростору України, адже озвучуються лідерами думок, які проживають на окупованих територіях або за кордоном, і майже завжди є інструментами російської пропаганди. І прорадянський, і наратив подвійної ідентичності в дописах таких лідерів думок злилися разом, адже російська пропаганда експлуатує і об’єднує обидва цих міфи.

КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

  • В НАЦІОНАЛЬНИХ НАРАТИВАХ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ЗМІНИ, ЯКИХ НЕ ТРАПЛЯЛОСЯ ВПРОДОВЖ УСІЄЇ ІСТОРІЇ НАШОЇ ДЕРЖАВИ. По-перше, ідеться про зближення всіх версій наративу, рух до кристалізації єдиної його версії. По-друге, зростання патріотичності в усіх версіях, включаючи ту, яка не виключає примирення з Росією в майбутньому.
  • ЄДНАННЯ – НАЙПОШИРЕНІШЕ МОТТО. Найпомітнішим як серед експертів, так і, за непрямими ознаками, в соцмережах, став наратив «Громадянського єднання», який закликає до нівелювання ліній розділення на тлі потреби захисту Батьківщини. Але і в інших наративах це мотто – одне з найпопулярніших.
  • В УКРАЇНІ ІСНУЮТЬ ДВА ПОЛЯРНІ НАРАТИВИ, І ОДИН ОБ’ЄДНАВЧИЙ. Носії наративів “Боротьби” та “Мультикультурного” вбачають одне одного проблемою, але існує потенційна об’єднавча платформа в наративі “Громадянського єднання”.
  • МІФИ ЯК ОСНОВА. Три наративи використовують різні міфи, які визначають сприйняття сучасних подій.
  • УКРАЇНСЬКІ МОВА ТА КУЛЬТУРА СТАЛИ СОЦІАЛЬНОЮ НОРМОЮ. Українська мова та культура стали соціальною нормою, а російська мова та культура часто розглядаються як результат колонізації.
  • УВИРАЗНЮЄТЬСЯ ДОСВІД ВЗАЄМИН ІЗ ЗАХОДОМ. Мислення про Захід українців дедалі більше спрямоване на співпрацю та розуміння, а не на просту критику.
  • ПОМІТНЕ НЕБАЖАННЯ ОБГОВОРЮВАТИ ВТРАТУ ТЕРИТОРІЙ І ЩИРА ВПЕВНЕНІСТЬ У НЕ-ПОРАЗЦІ. Про можливу втрату територій і невихід на кордони 1991 року за підсумками війни респонденти говорять дуже неохоче, намагаються не міркувати про такий варіант. Майже ніхто не допускає думки, що українську державу не вдасться зберегти. Ніхто не вірить у повну поразку.
  • ЗМІНИВСЯ СПОСІБ САМОВИЗНАЧЕННЯ . Українці все рідше самовизначаються відносно Росії, а замість цього акцентують унікальні риси українства.
  • РАДИКАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ДИСКУРСУ В СОЦМЕРЕЖАХ. Соцмережі стають площиною для радикалізації дискусії, часто сприяючи розпалюванню емоційних конфліктів.

10 МОЖЛИВИХ ТОЧОК ОБ’ЄДНАННЯ НАРАТИВІВ:

  1. Росія визнається головним ворогом, а захист Батьківщини – головним обов’язком.
  2. Рух до ЄС та НАТО визнається пріоритетом в усіх трьох наративах, хоча й комунікується дещо відмінно.
  3. Військові зрадники визнаються головним внутрішнім ворогом.
  4. Усі внутрішні проблеми подаються як наслідок імперської політики. Хоча список цих проблем відмінний.
  5. Просування української мови та культури подається як бажана мета у всіх наративах, щонайменше через лагідну українізацію.
  6. У всіх наративах помітне спирання перш за все на досвід доби Незалежності як найменш розділюваний.
  7. Одвічна ворожість Росії визнається всіма. Щоправда, на думку «Мультикультурних», після нашої перемоги нарешті ця ворожість може бути подолана.
  8. Схід і Захід України визнаються відмінними, але при цьому однаково патріотичними (якщо не рахувати ТОТ).
  9. Збереження і толерування усіх культур, окрім хіба що російської, це також спільна точка погляду. На ставлення до російської культури є відмінні погляди.
  10. Проактивна громадянська позиція та свобода – визнані всіма риси ідентичності українця.

Про Громадську організацію CAT-UA

Мета організації – прозорі та сучасні принципи й формати комунікації в Україні, а також за кордоном – щодо України. Організація проводить дослідження для боротьби з маніпуляціями, оманливим впливом та інформаційними спецопераціями.

Для контактів:
Артем Захарченко,
координатор волонтерської групи CAT-UA;
artem.zakh@gmail.com
+380679346572
https://www.facebook.com/artem.zakh