Увага українського суспільства до тем, пов’язаних з жінками та ЛГБТКІ+ в умовах воєнного конфлікту в цілому відображає їхню суспільну значущість. Однак, проросійські автори використовують теми ЛГБТКІ+ як інструмент для збільшення скандальності конфлікту, ігноруючи права жінок, що може вказувати на маніпулятивну природу деяких медійних джерел. Про це свідчить дослідження ГО «CAT-UA: Communication Analysis Team – Ukraine».
Після повномасштабного російського вторгнення українські користувачі все частіше реагують на ті інформаційні приводи зі сфери захисту прав жінок і ЛГБТКІ+, які стосуються їх безпосередньо. І залишають правозахисникам, носіям “традиційних ціностей” і прихальникам Росії полеміку про права ЛГБТКІ+. Зосередження уваги на питаннях, які стосуються більшості суспільства, як-от права родичів військовослужбоців свідчить про суспільну єдність, однак знижує можливості мінорних груп населення стати помітними.
В аналізі проблем, що акцентують увагу в дискусії про ЛГБТКІ+ осіб у війську, виділяється їхня видимість та юридичне визнання партнерств. Допис Л. Космачевської про її вихід заміж за представника ЛГБТКІ+ спільноти для захисту його прав на фронті відображає цю актуальну дискусію. Найпомітнішими з ресурсів, які систематично обстоюють права ЛБТКІ+ у соцмережах є спільноти КиївПрайд, Військові ЛГБТКІ+, Гендер в деталях. Автори публікацій у згаданих спільнотах наголошують на тому, що внесок представників/представниць ЛГБТКІ+, а надто тих хто служить у Силах оборони України, применшується суспільством.
Проросійські ресурси акцентують на використанні питання ЛГБТКІ+ для підкреслення толерантного образу України на Заході та намагаються довести, що представники цієї спільноти неспроможні служити в армії. На фоні війни з’явились думки, що питання ЛГБТКІ+ не є актуальними для українців, але це спричиняє гострі розбіжності в громадському думанні. Також варто відзначити, що ЛГБТКІ+ спільнота стикається з гомофобією в українському суспільстві та звертає увагу на це в середовищі публічних осіб, таких як О. Арестович та Р. Марцінків.
Разом з тим дискусія про цивільні партерства і права ЛГБТКІ+ також ілюструє поляризацію в суспільстві щодо прав ЛГБТКі+. Адже пости від прихильників “традиційних цінностей” мають більш ніж половину охоплення у темі ЛГБТКІ+ у лавах ЗСУ і більше чверті дискусії про цивільні партнерства. Погляди традиціоналістів підсилюють проросійські користувачі соціальних мереж. Що свідчить про те, що неприйняття ЛГБТКІ+ залишається фактором, яким російська пропаганда продовжує намагатись розколоти українське суспільство.
Дискусія щодо жінок та ЛГБТКІ+ осіб під час війни українському суспільству важлива. На сьогодні, вона сприяє збільшенню підтримки родин військовослужбовців і запиту на справедливе покарання для тих, хто чинить насильство щодо жінок і ЛГБТКІ+, а також розумінню проблем і зменшенню негативного ставлення до ЛГБТКІ+.
Ключові висновки із дослідження
Сучасна дискусія щодо тем, пов’язаних з жінками та ЛГБТКІ+ особами під час війни, в Україні відзначається певною динамікою та підходами суспільства до цих питань. Аналізуючи висновки з дослідження, можна виділити кілька ключових пунктів:
- Спостерігається важлива увага суспільства до тем, пов’язаних з жінками та ЛГБТКІ+ спільнотою, яка ґрунтується на їхній релевантності та актуальності. Важливо зазначити, що це обґрунтоване цікавою дискусією, а не штучною скандальністю. Такий підхід допомагає зберегти здорову дискусійну атмосферу та сприяє залученню більшої уваги до цих питань.
- Родичі військових загалом показали, що можуть собі зарадити у житті та набагато більше сумують через розлуку або небезпеки для своїх рідних бійців, ніж через матеріальні негаразди. Жінки, чиї родичі служать у Збройних Силах України, порівняно рідко скаржаться на те, що «нема кому заробити грошей» або «нема кому прибити поличку». Лідирують емоційні потреби – подолання розлуки з різними бійцями, визволення їх з полону, стосунки на відстані, виховання дітей. Водночас, не бракує потужних приводів для гордості за таких рідних.
- Мова ворожнечі також є характерною для тем, пов’язаних з ЛГБТКІ+. В той час як у темах, що стосуються жінок, ворожнечі не виявляється. Це може свідчити про існуючий соціокультурний стереотип щодо жіночої ролі та позиції в суспільстві.
- Фундаменталістсько-традиціоналістичний світогляд активно долучається до дискусій щодо ЛГБТКІ+. Ліберально налаштовані представники суспільства більше схильні до діалогу на теми, пов’язані з захистом прав та справедливістю, а не емоційними аспектами.
- В Україні сформувався різноманітний пул ліберальних спікерів, здатних очолити дискусії на питання прав людини. Спостерігається зміна у ставленні суспільства до жінок-військових. Це може свідчити про зростаючу готовність суспільства сприймати жінок як рівноправних учасників військових дій.
- У контексті російської пропаганди теми, пов’язані з ЛГБТКІ+ спільнотою, здебільшого розглядаються як механізм пропаганди. Проросійські автори акцентують свою увагу на цих темах, проте, при цьому, їм не проявляють інтересу до прав жінок, що слугуює лише як трансляція пропаганди, обмежуючись декларативними заявами та емоційними обговореннями.
- На відміну від тем, пов’язаних з ЛГБТКІ+, де діалог щодо їхнього внеску у військові дії поки не доніс до суспільства повної інформації, ставлення до жінок у ЗСУ розвивається більш позитивно та обговорюється активно.
Дослідження було проведено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) проєктом Transformation Communications Activity, реалізоване головним підрядником Chemonics International Inc. Ознайомитися з ним можна, звернувшись до замовника за адресою: vrudenky@transformua.com.