Війна стала важливим приводом для актуалізації знань про психологічні проблеми. Про це відчить дослідження ГО «CAT-UA: Communication Analysis Team – Ukraine»
Коли люди пишуть про власний стан, то роблять це здебільшого з песимізмом. Основу оптимістичних меседжів складають пропозиції щодо психологічної допомоги та позитивний досвід від відвідування фахівців (фізичні вправи, дихальні практики, звукотерапія, арттерапія та навіть козотерапія).Також сигналізують, коли психологи поширюють недостовірну інформацію, нагнітають, наприклад, кажуть про колективний ПТСР.
Нейтральними є дописи, де люди самі описують свій стан і ставлять діагноз або організатори звітують про проведені події підтримки. Можливість отримати психологічну допомогу вселяє оптимізм: люди висловлюють вдячність, радять іншим звернутися до фахівців. Песимізм пов’язаний з бажанням контролювати якість надання послуг з боку споживачів – критика призначення лікування, відмова від практики на користь ліків.
Російські спікери використовують прогалини в комунікації для поширення своїх меседжів, а тема насильства під час війни має велику вагу. Крім того, показано, що консервативні кола можуть бути готові до компромісу, але ще є проблеми в комунікації щодо підтримки ЛГБТКІ+-громадськістю.
- Родичі військових демонструють, що можуть собі дати раду в житті та більше переживають через розлуку та небезпеки для своїх рідних бійців, аніж через матеріальні негаразди. Їхні емоційні потреби включають подолання розлуки, визволення з полону та стосунки на відстані.
- Російські спікери найбільш помітні там, де є прогалина в комунікації українських спікерів, особливо в темі насильства. Вони активно використовують різні меседжі, щоб посіяти сумніви і страх.
- Персоніфікація та якісний сторітелінг є ефективними інструментами для резонансної комунікації, зокрема при популяризації теми сексуального насильства та жіночої служби.
- Насильство, здійснюване росіянами, є помітним під час війни і відповідає стратегічному наративу. Увага до інших видів насильства, таких як домашнє, скоротилася.
- Консервативні круги можуть бути готові до компромісу в питанні цивільних партнерств, але стратегічні компроміси поки що не досягнуті.
- Існує недостатня комунікація щодо підтримки західною ЛГБТКІ+-громадськістю України.